Михайло Фіголь (18.10.1927, с. крилос, тепер Галицького р-ну – 25.1999, Івано-Франківськ; похований у Крилосі – мистецтвознавець, художник, педагог, заслужений художник України, доктор мистецтвознавства, професор, лауреат обласної премії ім. В. Стефаника (з 1999). Член спілки художників України. закінчив Ленінградський інститут живопису, скульптури й архітектури ім. Ю. Репіна Академії мистецтва СРСР (1961), аспірантуру при ньому і захистив кандидатську дисертацію. Працював у Франківському художньому комбінаті Художнього фонду УРСР (1961-1964), викладачем образотворчого мистецтва Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника (1964-1983). З 1983р. – завідувач кафедри образотворчого мистецтва, креслення і праці вищеназваного інституту. Учасник понад 50 виставок в Україні за її межами. Досліджував здобутки мистецтва в Україні та за кордоном, мистецтво стародавнього Галича, життєдіяльність відомих митців, про що написав книги: «Пстрак» (К.: Мистецтво, 1966), «Радість і смуток Ярослава Пстрака» (Львів, 1977), «Історія Галича» (Львів, 1999) та ін. Автор багатьох картин на побутову тематику, пейзажів, портретів відомих людей Прикарпаття, історичних полотен часів княжої доби, циклу портретів галицьких і галицько-волинських князів, зокрема «Роксолана» (1970), «Галич ХІІІ століття. Тривога» (1982), «Галицька трагедія. Настуся» (1987), «Крилоське Успіння» (1987), «Посли візантійського імператора Мануїла в Галичі 1156р.» (1997), мистецтвознавчих та краєзнавчих досліджень. |
