Гість [Вхід] [Реєстрація]
  Українська Українська
Головна Галицька ЦБС Послуги Бібліотека Галич Віртуальні виставки Заходи Фотогалерея Клуби
Головна Новини
Новини
Будьмо знайомі
Контакти
Зворотній зв'язок
Ми співпрацюємо
Бібліотечні видання
Конкурси та акції
Проекти
Назад Назад

Історія в іменах. “Буде армія – буде державність!”

Дмитро Вітовський сотник Легіону

Українських січових стрільців,

провідник Листопадового зриву 1918 р.,

перший секретар військових справ ЗУНР,

творець Української Галицької армії

      Дмитро Вітовський народився 8 листопада 1887 року в с. Медуха, Галицького району на Івано-Франківщині. Початкову освіту здобував у сільській народній школі. Згодом батьки віддали його на навчання в Станіславську гімназію. Під час навчання в гімназії захоплювався поглядами М.Драгоманова і керував драгоманівським гуртком. По закінченні гімназії вступив на правничий факультет Львівського університету. Під час навчання у Львові брав активну участь у боротьбі студентів за викладання українською мовою. У процесі «101» був засуджений польським судом на місяць тюремного у в’язнення і виключений з університету. Навчання закінчував у Краківському університеті. У ці роки проявилися його здібності організатора та конспіратора.

 Він організовує втечу з Станіславської тюрми «Діброва» в’язня Мирослава Січинського, який здійснив замах на намісника Галичини Андрея Потоцького. Після закінчення університету стає членом радикальної партії, займається просвітницькою працею, відкриває в селах нові відділення товариства «Січ».

Від початку Першої світової війни очолив перший курінь Українських січових стрільців. 1915-го за бій на горі Маківці нагороджений медаллю “За хоробрість”. Після поранення переведений на Волинь. Долучився до відкриття  українських шкіл.

Дмитро Вітовський (1887 – 1919) – сотник УСС. Славське. 1915.

«Дмитро Вітовський був чоловік наскрізь ідейний, запальний. Вже з тону його бесіди можна було пізнати людину, яка про себе мало думає, лише підпорядковує свої думки, амбіції та особисті інтереси якійсь вищій ідеї», - писав командувач Української галицької армії Мирон Тарнавський.

У квітні 1918 року Українські січові стрільці разом із австрійськими військами прибули до Олександрівська (нині – Запоріжжя). Завдяки їм у місті з’явилися перші українські школи та газета “Січ”. Очолив Центральний військовий комітет у Львові, організатор і керівник Листопадового зриву, Перший командир Галицької армії, Державний секретар військових справ ЗУНР.

Навесні 1919-го був відряджений на мирну конференцію в Парижі. У серпні, повертаючись в Україну, загинув в авіакатастрофі під Ратибором (Сілезія). Перепохований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Другого листопада 1997 року в рідному селі відбулося урочисте відкриття пам’ятника Дмитру Вітовському. Автором монумента є львівський скульптор Петро Штаєр.

Не губляться в історії імена українських патріотів. Тож шануймо пам’ять про наших земляків і будьмо гідними нащадками борців за Незалежну Українську державу.

Викладка літератури «Дмитро Вітовський - лицар Листопадового чину».

 
 
Головна | Галицька ЦБС | Послуги | Бібліотека | Галич | Віртуальні виставки | Заходи | Фотогалерея | Клуби
© 2011 Галицька Центральна Районна Бібліотека
Розробка сайту ТРК РАІ