Митрополит Андрей Шептицький - церковний , культурний і громадський діяч, митрополит Української греко-католицької церкви.

Народився 29 липня 1865 р. в с. Прилбичі Яворівського повіту на Львівщині в родині поміщика. Закінчивши Краківську гімназію, вступив на військову службу, однак незабаром через хворобу залишив її. Після подорожі до Риму остаточно обрав духовний шлях і постригся у ченці монастиря Василіян поблизу Львова з духовним іменем Андрій. У 1891 р. пройшов курс богословської академії в Римі. У 1892 р. був висвячений на священика, у 1894 р. заснував орден Св. Теодора Студита.  

Коли оглядаєшся назад у початок  дев`яностих, то бачиш, що кожен рік, кожен місяць є особливим у нашій історії. А надто 1990-1991 роки, які були справді історичними.

Ярема Петрович Гоян- директор,  Головний редактор видавництва 

«Веселка», заслужений діяч мистецтв України, лауреат Шевченківської

премії, член спілки письменників України.

Ярема Гоян (11.07.1940, с Долішнє Залуччя Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. – 28.09.2018, м. Київ) – письменник, журналіст, мистецтвознавець, Заслужений діяч мистецтв України. 

Вчився у Долішньозалучанській сільській семирічці, закінчив Снятинську СШ ім. В. Стефаника (1956), факультет журналістики Львівського університету ім. І Франка (1964).

Однією з важливих умов існування демократичної Української держави є  її Основний Закон - Конституція, річницю якої незабаром відзначатимемо.

Прийняття п’ятою сесією Верховної Ради України 28 червня 1996р. Конституції України стало найважливішою історичною подією в житті українського народу після проголошення 24 серпня 1991р. незалежності України  і схвалення 1 грудня 1991р. всенародним голосуванням Акту проголошення незалежності України. Тим самим було завершено процес становлення України  як суверенної держави, яка має свій Основний Закон.

Наталія Іванівна Кобринська (дівоче прізвище Озаркевич) народилася 8 червня 1855 року в с. Белелуя Снятинського району Івано-Франківської області. Вона походила з висококультурної священичої родини Озаркевичів, яка здавна тягнулася до творчості.

Дід Наталії – Іван Озаркевич був визначним культурним діячем, меценатом, знаним у Галичині аматором театру, знавцем і шанувальником української творчості. Батько не тільки був священником, але й письменником. Його п’єси і переклади друкувалися в тогочасних альманахах.

1 червня ми святкуємо Міжнародний День захисту дітей – чудове свято.

Усю малечу ми щиро хочемо привітати. Нехай світить сонце всім, а літечко теплом нас зустрічає і кожного в Країну Дитинства повертає. Адже це чарівна, казкова пора, коли діточки – цвіт землі, майбутнє держави огорнуті особливим теплом і ніжністю дорослих, батьківською та материнською любов'ю.

23 травня в Україні відзначається День Героїв.

День Героїв – це день пам’яті усіх українців, що присвятили своє життя нашій з вами свободі, тих, хто боровся і захищав Україну. День Героїв відзначають понад сімдесят років. У суворі роки німецької окупації, у час проти більшовицької збройної боротьби, українці на чолі з ОУН вшановували пам’ять Героїв. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як День Героїв.  

Вишита сорочка завжди була важливою складовою строю будь-якого українця: її одягали й повсякдень, і на свято, з нею вперше вітались зі світом й йшли в останню путь. Вишиванка була ознакою народу, частиною культури та самосвідомості.

Однак був в нашій історії значний період, коли вишиванки ховали по скринях, коли публічне носіння вишиванки могло стати причиною гонінь. Був час коли національний стрій зневажливо називали “шароварщиною”.

Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було приємним, цікавим та корисним для вас.

Кароль Юзеф Войтила (світське ім'я Івана Павла II) народився 18 травня 1920 р. в Вадовицях (50 км від Кракова, Польща). У 1938 р. почав вивчати польську філологію в Ягеллонському Університеті в Кракові. Після того, як в 1939 р. університет був закритий німецькою окупаційною владою, молодий Кароль, щоб не бути вивезеним на примусові роботи до Німеччини, працював на каменоломні (1940-1944) і на хімічній фабриці «Солвей».