Гість [Вхід] [Реєстрація]
  Українська Українська
Головна Галицька ЦБС Послуги Бібліотека Галич Віртуальні виставки Заходи Фотогалерея Клуби
Головна Новини
Новини
Будьмо знайомі
Контакти
Зворотній зв'язок
Ми співпрацюємо
Бібліотечні видання
Конкурси та акції
Проекти
Назад Назад

Майстер соціального роману (Ірина Вільде)

Так по праву називають українську письменницю Ірину Вільде (творчий псевдонім Дарини Дмитрівни Полотнюк). Вона займала важливе місце в літературному процесі Галичини міжвоєнного періоду.

В читальному залі Галицької районної бібліотеки відбулось засідання літературної вітальні, присвячене 110-ій річниці від дня народження письменниці. Бібліотечні працівники Марія Венгрин, Галина Петраш, Тетяна Гусак, Богдана Кривоніс, активні читачі Марія Сохан, Любов Бойко, Марія Костик пригадували основні факти з біографії Ірини Вільде, аналізували її твори, зокрема новели, повість «Повнолітні діти», роман «Сестри Річинські».

Народилася майбутня письменниця 5 травня 1907 р. в Чернівцях у сім'ї поета Дмитра Макогона, який працював учителем. Тут здобула початкову освіту, навчалася в гімназії. У 1923 року сім'я Макогонів переїхала до Станіслава, але Дарина на все життя зберегла любов до буковинського краю.

Навчалася в гімназії Українського педагогічного товариства (1923–1927), в цей період почала писати. Перше оповідання «Марічка» було надруковане в тижневику «Український голос» у Перемишлі в 1926 році.

У 1928 р. вступила до Львівського університету на гуманітарний відділ. У Львові познайомилася з майбутнім чоловіком – студентом Політехніки Євгеном Полотнюком. 1930 року під час пацифікацій Дарину не допустили до сесії, вона покинула університет, повернулася до Станіслава. Працювала вчителькою, дописувала до українських часописів.

Від 1932 р. проживала в Коломиї, працювала в редакції журналу «Жіноча доля» (1933–1939), була редактором щомісячного додатку до цього журналу – «Світ молоді». У той час вийшла заміж за Євгена Полотнюка.

1934 року написала свою першу повість «Вікна наростіж». У 1935 р. у львівському часописі «Нова хата» була надрукована під псевдонімом «Ірина Вільде» повість «Метелики на шпильках» («вільде» – з нім. дика). У 1936 році отримала премію Товариства письменників і журналістів імені Івана Франка. Серед претендентів були письменниці Катря Гриневичева і Наталена Королева, але відомий літературний критик Михайло Рудницький наполіг, що премію має отримати Ірина Вільде, називаючи її талант європейським. Цей рік став тріумфальним для Ірини Вільде: надрукувала збірку оповідань «Химерне серце», почала писати роман «Сестри Річинські». Власне, над цим твором письменниця працювала впродовж подальших років життя. Як зізналася в одному з інтерв'ю, «Доки не впораюся з цим малим світиком – з людським серцем, не візьмуся, просто не зможу сягнути до ширших проблем людського життя». Письменниця виявила себе тонким знавцем жіночої психології.

«Сестри Річинські» – найбільше творче досягнення Ірини Вільде. У 1965 за цей твір вона отримала Шевченківську премію.

Ірина Вільде багато років очолювала Львівську організацію Спілки письменників України (після 1965 р.). Запровадила в ній традицію «Останньої сторінки» — в останній день кожного року проводити літературний вечір, на якому письменники читали котрийсь зі своїх нових творів, яким завершували рік.

Померла письменниця 30 жовтня 1982 р., похована на Личаківському цвинтарі Львова.

                                                                              Любов Бойко

 
 
Головна | Галицька ЦБС | Послуги | Бібліотека | Галич | Віртуальні виставки | Заходи | Фотогалерея | Клуби
© 2011 Галицька Центральна Районна Бібліотека
Розробка сайту ТРК РАІ