В приміщенні Галицького Народного дому відкрито фотовиставку журналіста, портретиста Мар'яна Грінера.

Запрошуємо гостей, жителів міста на перегляд виставки.  

Минає рвучко рік за роком,

Нестанно дні пливуть,

У вік віків залізним кроком

Герої крут ідуть…

(Оверкович М.)

Крути, 29 січня 1918 року 100 років минуло з того трагічного дня, коли відбувся бій між київською молоддю і більшовиками під залізничною станцією Крути, де полягли в нерівній боротьбі юнаки – цвіт української нації.

У Галицькій районній бібліотеці відбулася презентація нової поетичної збірки Володимира Присяжнюка «У середмісті моєї пам'яті». Присутні в залі бібліотекарі, науковці Національного заповідника «Давній Галич», вчителі та учні Галицької гімназії з цікавістю слухали вірші В. Присяжнюка в авторському виконанні, його міркування з приводу ролі і значення поезії в сучасному світі. 

Попович-Боярська Климентина Карлівна (3 лютого 1863, с. Велдіж, нині село Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області — 7 травня 1945, с. Бабинці Борщівського району Тернопільської області) — українська письменниця, громадська діячка. Була діяльна в галицькому жіночому русі.

Той, кому випадково бодай раз послухати  хоч якусь оповідку, казку Григора Тютюнника, не міг позбутися відчуття, що це він сам щойно побачив і відчув усе розказане. Наскільки уміло і влучно автор міг передати красу рідної природи, шелест трав, подих вітру, рокотання грому, тепло сонячних променів.

І тому Галицька районна дитяча бібліотека започаткувала цикл розповідей «Незабутні зустрічі з письменником». Одним із перших став Григорій Тютюнник.

Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Такою датою для України стало 22 січня 1919 року – день ухвали Акту Злуки ЗУНР і УНР. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України величним національним святом  - Днем Соборності.

Морозного зимового дня в золотоверхому Києві під перегук дзвонів Святої Софії було ухвалено рішення про об᾿єднання двох, розділених історичною прірвою, гілок українського народу. В Універсалі Директорії УНР наголошується: «Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

В усьому світі цього дня говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе глобальна епідемія. Можна згадувати і оплакувати тих, хто вже помер або смертельно хворий, можна говорити про масштаби трагедії і про те, що ця чума ХХ, а зараз вже і ХХI століття, загрожує існуванню людства.

Цього року виповнюється 30-літній ювілей події, яка стала початком виходу УКГЦ з підпілля. Ця подія – Заява 4 серпня 1987 р. єпископів, священників, монахів, монахинь і вірних УКГЦ, яка була адресованою Святішому Отцеві Іванові-Павлові ІІ і керівнику СРСР Горбачову, яка сколихнула весь цивілізований світ.